- положистий
- —————————————————————————————поло́жистийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
положистий — а, е. Те саме, що пологий … Український тлумачний словник
гласис — у, ч. Положистий земляний насип попереду зовнішнього рову фортеці … Український тлумачний словник
згористий — а, е. Який знижується поступово, без крутизни; положистий. Згористий лоб … Український тлумачний словник
крутий — а/, е/. 1) Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку… … Український тлумачний словник
повільний — а, е. 1) Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; прот. швидкий. || Який триває довгий час; довгочасний. || Який впливає протягом тривалого часу. || Який настає не зразу; поступовий. •• Пові/льні ві/руси група вірусів, які… … Український тлумачний словник
покотистий — а, е. 1) розм. Який знижується поступово, не круто; спадистий, положистий. 2) діал. Уторований … Український тлумачний словник
положистість — тості, ж. Властивість за знач. положистий. Положистість схилів греблі … Український тлумачний словник
положисто — Присл. до положистий … Український тлумачний словник
стрімкий — а/, е/. 1) Майже прямовисний, крутий; прот. спадистий, положистий. || Дуже крутий, прямовисний (про обрив, стіну урвища, ущелини і т. ін.). || Із спуском або підйомом, нерівний (про дорогу, стежку і т. ін.). 2) Який відзначається великою… … Український тлумачний словник
сходистий — а, е, заст. Спадистий, положистий … Український тлумачний словник